Сучасний стан м’ясного скотарства та вівчарства в Україні

В збалансованому та повноцінному харчуванні людини червоне м’ясо (в першу чергу яловичина, баранина та ягнятина) займає дуже важливе місце. Червоне м’ясо є джерелом цінного білку, заліза та інших важливих поживних речовин харчування. А це, в свою чергу, впливає на обмін речовин та здорове функціонування людського організму.

В Україні м’ясо яловичини переважно одержують за рахунок використання на забій поголів’я надремонтного молодняку та вибракованого поголів’я дорослої худоби молочних і молочно-м’ясних порід.

Аналіз динаміки поголів’я великої рогатої худоби та виробництва яловичини в Україні показує, що продовольча проблема забезпечення населення якісним і корисним для здоров’я м’ясом сьогодні стоїть доволі гостро.

Відповідно до офіційних статистичних даних у 2017 році виробництво м’яса на одну особу в Україні склало 51,7 кг при раціональній нормі – 80 кг, в тому числі яловичини лише – 8,1 кг (мінімальна норма – 20 кг, раціональна – 32 кг).

Всього великої рогатої худоби за 9 місяців 2018 року надійшло на переробні підприємства (у живій вазі) 81,1 тис. тонн, що на 2,8 % меншедо відповідного періоду минулого року.

В цілому по сільськогосподарських підприємствах відношення загального обсягу вирощування (117,0 тис. тонн) великої рогатої худобидо реалізації (119,7 тис. тонн) за січень-жовтень 2018 року склало 102 %, що свідчить про серйозні проблеми вирізання поголів’я великої рогатої худоби в Україні.

Протягом тривалого часу рівень закупівельних цін на яловичину не відшкодовує затрати на її виробництво. Такий дисбаланс призводить до хронічної збитковості виробництва яловичини впродовж останніх років. Про це говорять дані нашої статистики:

Рік20102011201220132014201520162017
Рівень рентабельності, %-35,9-24,8-29,5-43,3-35,9-17,9-24,93,4

Збитковість виробництва яловичини в молочних господарствах наразі покривається за рахунок прибутковості виробництва молока і суттєво знижує загальну рентабельність виробництва та перешкоджає надходженню інвестицій в галузь. За спеціалізовані господарства з вирощування м’ясної худоби про якусь прибутковість взагалі говорити складно. Тільки рослинництво може перекрити збитки від вирощування м’ясної худоби. І як результат реакції сільгосппідприємств на стагнацію ринку виробництва яловичини є загальне зменшення поголів’я великої рогатої худоби, яке за останніх п’ять років (з 01.01.2014 по 01.01.2018) скоротилося на 22,1%. 

В цілому по Україні і надалі спостерігаються негативні тенденції щодо стабілізації поголів’я великої рогатої худоби. За 10 місяців 2018 року поголів’я ВРХ зменшилось в порівняні до минулого року на 3,9 % та налічувало 3775,7 тис. гол. з них корів – 2008,0 тис. гол. Великої рогатої худоби м’ясних порід згідно статистичної звітності станом на 1 січня 2018 року налічувалось – 47,4 тис. гол. (корів м’ясних порід – 19,3 тис. гол.).

Вкрай негативна ситуація спостерігається також в галузі вівчарства. Станом на 1 листопада 2018 року поголів’я овець та кіз налічувало –1456,7 тис. гол. що менше на 3,8 % до минулого року з них в сільськогосподарських підприємствах лише 187,2 тис. гол., що на 2,1 % менше від відповідного періоду минулого року.

Закупівельна ціна на велику рогату худобу, продану переробним підприємствам за січень-жовтень 2018 року дещо виросла до відповідного періоду минулого року на 2583 грн. за тонну та становить в середньому 30989 грн. за тонну. Це наче позитив, але не потрібно забувати про негативні інфляційні процеси, які відбуваються в Україні.

На жаль, на м’ясному ринку яловичини України ще не сформувався сталий розподіл закупівельних цін вищих на класичну м’ясну худобу та нижчих на тварин молочних порід. Як правило ігноруються показники виходу та якості м’яса.

Виходом із даної ситуації є відкриття вигідних каналів реалізації вирощеної худоби, у тому числі і за кордон. Експортне мито регламентується Законом України “Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину”, яке на велику рогату худобу становить 10%.

За даними Державної статистики України та Державної фіскальної служби України за 9 місяців 2018 року було імпортовано 1827 голів ВРХ на суму 4,2 млн. доларів США (найбільше з Німеччини – 1033 гол., Угорщини – 433 гол.). Поголів’я овець – 118 гол. на суму 65,0 тис. дол. США (найбільше з Австрії – 104 гол. та Німеччини – 14 гол.).

Експортовано – 52,2 тис. гол. ВРХ на суму 28,8 млн. доларів США (з них найбільше в Йорданію – 14,3 тис. гол., Ліван – 18,4 тис. гол. та Єгипет – 4,4 тис. гол.). Поголів’я овець за 9 місяців експортували 34,1 тис. гол. на суму 1,8 млн. доларів США (найбільше до Туреччини – 31,5 тис. гол. та Грузії – 1,3 тис. гол.).

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у перерахунку на м’ясо за 9 місяців 2018 року становить 293,6 тис. тонн, що проти минулого року (269,9 тис. т) більше на 23,7 тис. тонн, або на 8,8 %. Водночас у грошовому виразі експорт збільшився на 20,6 % і становить 485,7 млн. дол. США.
Експортовано 9,9 тис. тонн свіжого або охолодженого та 18.4 тис. тонн мороженого м’яса великої рогатої худоби на саму 85.2 млн. дол. США. М’яса баранини або козлятини було експортовано 48,5 тонн на суму 181,9 тис. дол. США.

Імпорт м’яса та м’ясопродуктів у перерахунку на м’ясо за 9 місяців 2018 року становив 191,4 тис. тонн, що більше проти минулого року (141,4 тис. тонн) на 50,0 тис. тонн. Водночас у грошовому виразі імпорт знаходиться на рівні 133,8 млн. дол. США, що на 49,9 млн. дол. США більше ніж у минулому році.

Імпортовано м’яса великої рогатої худоби, свіжого або охолодженого 124,2 тонн на суму 1,0 млн. дол. США та мороженого 810 тонн на суму 2,9 млн. дол. США. М’яса баранини або козлятини було імпортовано 11,6 тонн на суму 134,4 тис. дол. США. В 2018 році діяла державна програма підтримки розвитку тваринництва, затверджена

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року No 107 за такими напрямами:

  1. Часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура.
  2. Часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих без урахування податку на додану вартість за рахунок банківських кредитів.
  3. Спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності. Дотація за утримання корів надавалась на безповоротній основі двічі на рік суб’єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року в розмірі 750 грн. за одну голову (1500 грн. за рік).
  4. Спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняку великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб.
  5. Часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свиней та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність. Часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів здійснювалася на безповоротній основі суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за закуплені ними племінні (генетичні) ресурси у період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року у розмірі до 50 % вартості (без податку на додану вартість) але не більше як:
    • 24000 грн. за одну голову ВРХ; 
    • 5000 грн. за одну голову племінних свиней;
    • 4000 грн. за одну голову племінних овець; 
    • 100 грн. за одну дозу сперми бугая, але не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів’я. 
  6. Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції.

Для бізнесу дуже важливо, щоб вказані напрями підтримки були стабільними на протязі декількох років та відображали реальні потреби та шляхи реалізації розвитку м’ясної скотарської галузі.

Важливим напрямом, основою виробництва якісної яловичини, баранини та ягнятини повинен стати розвиток селекційно-племінної справи, збільшення поголів’я м’ясних тварин, як за рахунок власного відтворення так і імпорту худоби для розведення.

За даними Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві за 2017 рік на території України розводилось 11 порід великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності, найбільш розповсюджені – абердин-ангуська, волинська м’ясна і поліська м’ясна Загальна чисельність племінного поголів’я 23,6 тис. голів, в т.ч. корів – 10,0 тис. голів. Племінні тварини складають майже 50% від поголів’я, що утримуються в сільськогосподарських підприємствах.

Племінна база вівчарства представлена 14 породами і типами овець (24,4 тис. гол., у тому числі вівцематок та ярок старше 1 року – 16,2 тис. гол.). Племінне поголів’я овець складає 4 % від загального по Україні (719 тис. гол) та 14 % від поголів’я в сільськогосподарських підприємствах (178 тис. гол). Найбільш розповсюдженні породи це асканійська, прекос, романівська.

Пропозиції щодо покращення ситуації в м’ясному скотарстві та вівчарстві:

  1. популяризація та просування на споживчому ринку України якісного м’яса яловичини, баранини та ягнятини. Створення українських брендів якісної м’ясної продукції;
  2. пошук ринків реалізації готової м’ясної продукції, сприяння отримання дозвільних документів (ветеринарних сертифікатів) для експорту м’ясної продукції в країни, що її споживають;
  3. створення великих спеціалізованих відгодівельників, регіональних кластерів для формування товарних партій для забезпечення стабільних поставок м’ясної продукції в українські торгові мережі та на експорт;
  4. сприяння будівництву спеціалізованих м’ясопереробних комбінатів та логістичних центрів європейських стандартів для забезпечення внутрішнього ринку та експорту високоякісного м’яса та м’ясопродуктів, а не продажу живої худоби;
  5. розробка і впровадження дієвих та ефективних програм державної підтримки галузі м’ясного скотарства та вівчарста, кооперації та інтеграції виробництва.

Останні новини

Лобіювання

Лобіювання

                       Лобіювання інтересів тваринників.
Розвиток

Розвиток

                       Участь в науково-практичних заходах.
Аналітика

Аналітика

                       Огляд тенденцій та прогнозів розвитку тваринницької галузі.